Микола Долгальов для champion.com.ua, 10.12.2003, 12:41
Віталій Кличко переміг серйозного суперника, який загально признаний одним з найсильніших в надважкій вазі. Після цього чудового двобою Віталія Кличко проти Кірка Джонсона, виникає бажання викласти деякі міркування щодо цього бою та з приводу того, що відбувається і буде відбуватись в боксі.
Перше, про швидкість. Перед боєм багато говорилось про чудову швидкість Кірка Джонсона, про вміння рухатись, уходити від ударів, одночасно наносячи швидкі та потужні контрудари на зразок того удару, яким він досить несподівано переміг грізного Олега Маскаєва. Також, розповсюдженою чомусь є точка зору, що стиль Віталія повільний та незграбний. Тепер виникає запитання: де ж ця "ручна швидкість" Джонсона, про яку так багато говорили? Та як помилялись ті, хто стверджував, що Джонсон "в будь-якому разі швидший за Віталія". Джонсон в бою проти Віталія не зміг нанести ні жодного суттєвого удару – від усіх потужних замахів Віталій ефективно уходив, увертався та упереджуючи встигав бити джебами та кросами. Це зайвий раз свідчить про високу майстерність, хорошу реакцію та високу швидкість Віталія.
Друге, про спортивну форму. Джонсон перед нинішнім боєм, а також, перед планованим боєм з Льюїсом стверджував, що він збирається багато рухатись та не давати супернику шансів влучити в нього. Тепер же, він набрав помітну надмірну вагу. Цікаво, яким чином він збирався втілювати план про швидкі пересування з такою вагою, яка була суттєво більша за його вагу у всіх попередніх двобоях? Можливо, його надихнув успіх Хасіма Рахмана в другому бою проти Девіда Туа. Рахман мав вигляд надто повного спортсмена, але на диво продемонстрував потужність та витривалість. Насправді Джонсон з перших секунд бою почав енергійний натиск, не збираючись уходити від ударів. Не виключено, що після переглядів відеозаписів боїв Віталія в процесі підготовки, Джонсон зрозумів те, про що так влучно сказав коментатор Володимир Гендлін: „Віталій дуже добре контролює простір в рингу та дистанцію, і Кірку прийшлося б дуже багато і далеко бігати, щоб уникнути жорстких ударів”. Після пропущених потужних ударів справа під час намагань зблизитись, Джонсон залишався на великій дистанції не дивлячись на те, що це дуже небезпечно проти Віталія. Просто іншого вибору в нього не лишалось: на ближній бій з Віталієм прорватись дуже складно – ледве підеш вперед, зразу отримуєш зустрічний джеб чи просто втрапляєш в пастку клинчу більш високого Віталія.
Третє, про "добивання". У деяких аналітиків стало абсурдом говорити про те, що Віталій в бою проти Льюїса лінувався йти на добивання. Якщо уважно передивитись бій та ознайомитись зі статистикою ударів, то видно, що це протирічить реальній картині бою. Статистика говорить про те, що Віталій був в бою значно активніший за Льюїса. За кожний раунд Віталій наносив на 30-40 відсотків більше ударів, ніж середній показник для боксерів-важковаговиків. А такий середній показник виходить недарма: боксеру фізично важко та виснажливо надто часто наносити удари, ще й захищатись, та терпіти удари у відповідь. Віталій в бою проти Льюіса показав колосальну підготовку, витривалість та фізичну форму. Вимагати від нього ще більшого в бою проти загально признаного чемпіона – просто абсурдно. Тим більше говорити, що Віталій „лінувався йти на добивання”. Будь кому, хто сам хоч раз в житті махав кулаками, зрозуміло, що наносити серію ударів – справа дуже виснажлива. Якщо старатись нокаутувати противника довгою серією ударів, то завжди ризикуєш повністю виснажитись. В цей же час суперник може перечекати, вміло захищаючись вдало нейтралізувати всі удари і потім напасти, легко отримати перемогу над втомленим противником. Таким чином, нерозумно вимагати від Віталія у бою проти Льюіса повторення помилки, якої п’ять років тому припустився Володимир в бою проти Роса П’юріті.
Четверте, про надто високий темп бою. Перед боєм Віталій-Джонсон деякі аналітики висловлювали думку, що проти Кірка Джонсона Віталію не слід проводити бій так само інтенсивно, як він це робив проти Льюїса, оскільки при своїх атаках боксер сам відкривається і стає вразливішим. Доля правди в цьому є. Але, коли атаки успішні і влучні (як це було у Віталія з Льюісом та з Джонсоном), то противнику зовсім не до власних атак. Йому б вижити та отримати подовшу паузу, щоб відновитись та набратись сил. З цієї точки зору Віталій діяв виключно ефективно у всіх своїх боях. Паузи він робив просто відмінні – встигав сам швидко перевести подих, придивитись до стану суперника, і далі продовжував бомбардувати, не втрачаючи пильності. Підчас таких пауз добре видно, чи живий противник чи його можна добивати. 21 червня 2003 року Льюіс був живий увесь час і міг вдарити дуже сильно в будь-який момент, так що Віталій дуже правильно тоді діяв і робив адекватні паузи. Якщо продивитись останній (шостий) раунд того бою, то видно, що Віталій атакував дуже вдало і мав всі шанси вже в наступному раунді перемогти нокаутом. Хоча треба признати, що були шанси і самому впасти після окремих страшних аперкотів від Льюіса.
П’яте, про захист. В останньому бою Віталій показав чудову здатність дуже ефективно рухатись, ухиляючись в боки від потужних і швидких ударів. При цьому він сам залишався на бойовій дистанції і наносив потужні та влучні удари у відповідь. Таке вміння свідчить про хорошу техніку, відчуття дистанції, та відчуття моменту, воно дане дуже небагатьом боксерам. Треба розуміти так, що додаткові штрихи у цьому вмінні Віталій почерпнув від другого тренера - Фреді Роуча, який зараз працює з Володимиром і допомагав Віталію в його підготовці. Але це вміння не є чимось зовсім новим для Віталія. Згадаємо, що умілий і досвідчений Льюіс теж переважну більшість ударів наніс у повітря. Хочеться сподіватись, що допомога Фреді Роуча дозволить Віталію в майбутньому уникнути таких травм, як у бою з Льюісом. Аспект захисту не буде викликати ніякого занепокоєння в тому разі, коли на додаток до вдалих захисних рухів, Віталій буде тримати руки високо, захищаючи обличчя у блоці, як це робив Льюіс. Цей прийом дозволив тоді Льюісу витримати і пережити тяжкі атаки Віталія.
Шосте, про Леннокса Льюїса. Всім відома дилема: "чи залишить чемпіон бокс?". Віталій породив серед глядачів глибокі сумніви в непереможності Льюїса і справедливо вважає, що зробив вагомий внесок в бажання чемпіона залишити бокс. Зараз перед самим боєм Віталія проти Джонсона Льюїс дуже далекоглядно пустив у пресі чутку про свій остаточний відхід з боксу. В той самий час, він не зробив офіційної заяви. Це дало йому простір для маневру. Після бою стало очевидно, що Віталій – грізний суперник для Льюїса. Щоб мати великі шанси на перемогу, Льюісу прийдеться дуже наполегливо і важко тренуватись. А робити це 37-річний Ленокс вже не особливо прагне. Інша справа, якби зараз переміг Джонсон, та ще й якось за очками. Тоді можна було б вийти в ринг проти нього без такої виснажливої підготовки. Звісно, що Льюіс не боїться Віталія. Справа в іншому – чи вистачить в нього бажання, мотивації та сил провести серйозну підготовку до бою, в якому його перемога все одно буде негарантованою. Якби Ленокс до бою мовчав, а вже після бою видав офіційну заяву про завершення кар’єри боксера, то це певною мірою виглядало б, як небажання зустрічатись з сильним Віталієм, і звідси – як боягузтво. А тепер же, Льюісу залишається тільки підтвердити чи заперечити попередні чутки. Я думаю, що Льюіс скоро офіційно підтвердить цю чутку.
Епілог. Таким чином, хочеться відмітити, що при високому рівні мотивації, великій наполегливості та бажанні, брати Клички зможуть втілити свою давню мрію про завоювання зразу декількох чемпіонських титулів одночасно. З посиленою тренерською командою, на Владимира також чекає сходження до нових висот.
(РУССКИЙ ВАРИАНТ СТАТЬИ)Виталий Кличко – новые высотыСразу после отличного боя Виталия Кличко против Кирка Джонсона, возникает желание изложить некоторые соображения по поводу этого боя и по поводу происходящего и будущего в боксе.Первое, о скорости. Перед боем много говорили об отличной скорости и умении Кирка Джонсона двигаться в ринге, уходить от ударов, нанося быстрые и мощные контрудары наподобие того, которым он довольно неожиданно победил грозного Олега Маскаева. Так же распространенным считается мнение, что стиль Виталия медленный и неуклюжий. Сейчас возникает вопрос: где же эта «ручная скорость» Джонсона, о которой так много говорили? И как ошибались те, кто утверждал, что Джонсон «в любом случае быстрее Виталия». В бою против Виталия Джонсон толком не на нас ни одного удара – от всех Виталий успешно уходил, уворачивался и бил в опережение кроссом или джебом. Это свидетельствует о высоком мастерстве, хорошей реакции и высокой скорости Виталия.
Второе, о спортивной форме. Джонсон перед боем с Льюисом и перед боем с Виталием утверждал, что он будет много двигаться и не давать противнику шансов в него попасть. Теперь же он перед боем набрал много веса, который явно казался лишним. Интересно, как он собирался много двигаться с таким весом? Возможно, его вдохновил успех Хасима Рахмана во втором бою против Девида Туа. Рахман выглядел на первый взгляд погрузневшим, явно не в форме, но продемонстрировал мощь и выносливость. А возможно, после просмотров записей Виталия, Джонсон понял то, о чем так метко сказал комментатор Владимир Гендлин – Виталий очень хорошо контролирует ринг, и Кирку бы пришлось очень много и далеко бегать, чтоб избежать жестоких ударов. Работать против Виталия с дистанции сложно, но после пропущенных мощных ударов справа, другого выбора у Кирка не оказалось. На ближний бой с Виталием прорваться очень сложно – чуть начинаешь сближаться, сразу получаешь встречный джеб или просто попадаешь под клинч более высокого Виталия.
Третье, про «добивание». У некоторых аналитиков хватает абсурда говорить, что в бою против Льюиса Виталий «ленился идти на добивание». Это противоречит реальной картине того боя. На сайте боксерской статистики Compuboxing в анализе перед нынешним боем говорили, что Виталий был на много активнее Льюиса и за каждый раунд наносил на 30-40 процентов ударов больше, чем средний показатель для тяжеловесов. А ведь такой средний показатель не зря получается: для тяжеловеса просто физически тяжело и изнурительно наносить массу ударов за раунд. Виталий в бою против Льюиса показал колоссальную подготовку, выносливость и физическую форму. Требовать от него большего – обывательский лепет. Тем более говорить, что он «ленился идти на добивание». Любому человеку, кто сам хоть раз в жизни махал кулаками, понятно, что серия ударов, в которой ты пытаешься нокаутировать соперника, настолько изматывает, что если ты его так и не нокаутировал (а это бывает очень часто при хорошей технике защиты, приемах, уходах и клинчевании соперника), то у тебя не остается сил дожить до конца раунда, не то что до конца боя. Совершенно неразумно требовать от Виталия повторения ошибок, совершенных Володей еще в 98-м году против Пьюрити.
Четвертое, про «слишком высокий» темп боя. В той же статье на Compuboxing было высказано предположение, что Виталию с Джонсоном стоит вести менее интенсивный бой, так как при своих атаках ты сам открываешься и даешь сопернику возможность атаковать. Доля правды в этом есть. Но, если ты атакуешь успешно, и твои удары достигают цели (как это было и с Льюисом и с Джонсоном), то противнику вообще не до своих атак. Ему бы выжить и паузу подольше, чтоб восстановиться и набраться сил. С этой точки зрения Виталий действовал исключительно эффективно во всех боях. И паузы он делал просто отличные – успевал сам вдохнуть-выдохнуть, и дальше продолжал бомбить, не теряя бдительности. Во время таких пауз хорошо видно, «живой» ли противник или его можно добивать. Льюис 21 июня был живой и мог ударить в ответ в любой момент, так что Виталий очень правильно тогда действовал, и паузы делал в самый раз. В повторе шестого раунда того боя видно, что у Виталия действительно были все шансы уже в следующем раунде послать Льюиса в нокаут, хотя были и шансы самому упасть после жуткого апперкота в конце раунда.
Пятое, о Леноксе Льюисе. Всем известна дилемма: «уйдет чемпион из бокса или нет». Виталий породил глубокие сомнения в непобедимости Льюиса и справедливо считает, что он «прибавил голосов» в пользу ухода чемпиона из бокса. Сейчас Льюис очень прозорливо, еще до начала боя Виталий-Джонсон, пустил в прессу слух о своем окончательном уходе, в то же время, не делая официальных заявлений. Это дало ему простор для маневра. После боя Виталий-Джонсон стало совершенно очевидно, что Виталий – грозный соперник для Льюиса и, чтобы иметь большие шансы на успех, Льюису придется очень упорно и интенсивно тренироваться. А делать это 37-летний Льюиса уже не особо стремится. Другое дело, если бы вииграл Джонсон, да еще как-нибудь по очкам. Тогда можно было бы выйти в ринг против него без такой изнурительной подготовки. Льюис, конечно же, не боится Виталия. Дело в другом – хватит ли у него желания, мотивации и сил вести серьезную, изнурительную подготовку к бою, в котором победа совсем не заказана. Но если бы Льюис просто выдал свое заявление об уходе сейчас после боя, то это выглядело бы, как реакция на мощь Виталия в бою против Джонсона, и, следовательно - как трусость. А теперь все, что ему остается сделать – подтвердить или опровергнуть заранее приготовленный слух. Я думаю, что Льюис этот слух вскоре подтвердит.
Эпилог. Таким образом, хочется отметить, что при высоком уровне мотивации, большом напоре и желании, братья Кличко смогут воплотить свою давнюю мечту о завоевании сразу нескольких чемпионских титулов одновременно. С усиленной тренерской командой, Владимира тоже ждет восхождение до новых высот.
